Традиція

Історія та лінія передачі
Guru Rinpoche
Подорож шляхом воїна Шамбали, розкриття свого серця та пробудження безстрашності передусім залежать від нашого особистого пізнання власної щирості й первинного добра. Проте для того, аби продовжувати цю подорож, треба мати провідника. Зрештою, полишити егоїзм, або его, можна тільки тоді, якщо є живий приклад: хтось, хто вже зробив це раніше. У цьому і полягає поняття лінії в традиції Шамбали — або те, як у світі Шамбали цілковита реалізіція здорового глузду може передаватись конкретній людині, аби вона могла його втілити та сприяти іншим людям у такому ж звершенні.

Походження Вчення
Gesar of Ling
Вважається, що перші Вчення Шамбали сам Будда передав королю країни Шамбала — Сучандрі (тиб. Дава Санґпо). Згадується, що король попросив Будду дати йому Вчення й тоді Будда спитав: «Яке Вчення ти хочеш одержати?». Сучандрова відповідь була досить особлива. Він хотів отримати Вчення, яке б допомагало йому та його підданим, проте не вимагало б від них ставати монахами, зрікатися свого життя та чуттєвих задоволень. Короля непокоїло, що коли всі його піддані підуть у монахи, то королівство розвалиться. У відповідь Будда попросив своїх монахів залишити кімнату і наодинці дав Сучандрі перші вчення Шамбали.

Передача в Тибеті: Падмасамбгава та Ґесар

Падмасамбгава був одним із головних учителів, які принесли буддизм у Тибет. Як еманація Будд та реалізований тантричний майстер, він здійснив передачу Дгарми (Вчення Будди) в Тибеті у всій повноті — безстрашно та безкомпромісно. Ґесар з Лінґа — це епічний тибетський герой та воїн, головний персонаж Епосу Ґесара з Лінґа та безлічі оповідей — реальних або міфічних. Але він був не лише легендарним воїном. Вважається, що він був просвітленим королем, який, правлячи своїм королівством, втілював учення Шамбали. Він сприяв поширенню буддійських вчень у Тибеті, роблячи їх невід’ємною частиною основ суспільства.

Передача Заходу

Піcля прибуття на Захід Чогьям Трунгпа Рінпоче почав навчати та давати інструкції учням, які цікавились буддійськими вченнями та практикою медитації. Йому вдалось привити правдиву Дгарму на Заході, де навколо нього зростала велика група учнів. Віддаючи все, що сам реалізував та сповнив, несподівано в 1977 році він починає знайомити із вченням Шамбали, аби представити практику медитації ширшій аудиторії, різноманітній за релігійною та духовною приналежністю.

Власне, його зацікавленість виникла не раптово. Зв’язок розпочався ще з часів перебування в Тибеті, де він вивчав різні тексти, пов’язані з цією традицію. Фактично, він працював над рукописом про Шамбалу і під час своєї втечі з Тибету. Хоча на початку Трунгпа Рінпоче не надто багато говорив про вчення Шамбали — він обдумував, як представити їх на Заході. Врешті у 1976 вони прориваються на передній план — він починає отримувати тексти, пов’язані із вченнями Шамбали. У тибетському буддизмі є традиція вчителів, які відкривають чи знаходять тексти, що були заховані Падмасамбгавою в підсвідомості розуму (або як дехто може сказати — в просторі). Вважають, що ці вчення радше отримують, аніж створюють. Трунгпа Рінпоче почав ознайомлювати своїх учнів із цими вченнями, і так народився Шамбала Тренінг.

У 1978 році Трунгпа Рінпоче уповноважив свого сина Сакйонґа Міпама Рінпоче бути спадкоємцем традиції Шамбали. Він не лише змалку виховував свого сина шамбалістом, Міпам був також реінкарнацією славетного буддистського вчителя XIX сторіччя, який багато писав і вчив власне про традицію Шамбали. Кажуть, що коли перший Міпам помирав, учні запитали його, де він найімовірніше переродиться, що було поширеною тибетською традицією. Він відповів, що не перероджуватиметься в Тибеті, натомість піде в Шамбалу.

Тепер Сакйонг Міпам Рінпоче лідер спільноти Шамбали та тримач лінії вчень Шамбали.

 

Изображение Коня ветров (хий-морин) Забайкальская обл. Буряты. Конец ХIХ в.